Фільм Тарас. Повернення Тарас. Возвращение (2020) - Тарас. Повернення - фильм онлайн.

Please post any resources here
Farne
Posts: 1012
Joined: Sun Aug 30, 2020 7:26 pm

Фільм Тарас. Повернення Тарас. Возвращение (2020) - Тарас. Повернення - фильм онлайн.

Post by Farne »

Фільм Тарас. Повернення Тарас. Повернення - фильм дивитись онлайн

Image



Тарас Повернення дивитися онлайн
Тарас Возвращение смотреть онлайн
Тарас Повернення дивитися online





Фільм Тарас. Повернення Тарас. Повернення дивитися онлайн фільми
























Тарас. Повернення. Фільм Олександра Денисенка. Того-таки дня Мотрин старший хлопець напився з Мелащиного кухля води коло Мелащиної діжки, бо в сінях стояло дві діжки з водою: Мотрина по один бік, Мелащина по другий. Малий хлопець, не розбираючи материного погляду на право власності, вхопив кухоль з тієї діжки, що стояла до його ближче, але якось не вдержав кухля в руках, упустив та й розбив. – Бо твоя жінка таки гадюка, вибачайте в цім слові, батюшко. Твою жінку тільки посадить у клітку та показувати за гроші, як звірюку, на ярмарках. Вона кривдила, батюшко, й нашу матір, вибила їй око, й моїх дітей так і лупить ломакою по чому влучить, – жалівся Лаврін. Тарас. Повернення смотреть кино Другого дня ввечерi вони вернулись до отаманської хати дуже лихi. Отаманша винесла на вечерю черствого хлiба i вчорашньої смаженої риби, котру в iнший час вона викидала качкам як непридатний для людей поживок. Ввечерi в Джеринiй хатi ледве блимав каганець. Джериха й Нимидора кинулись прибирать в хатi й перемивати посуд. Весiльний час одразу вийшов у всiх з голови. Джеря й Джериха помiркували, скiльки-то вони витратили грошей на весiлля. Треба було заплатить жидовi, оплатить подушне, нашаткувать другу дiжку капусти. Грошей не було нi копiйки. – Цур їй, цiй пожежi! Кидаймо та ходiмо просто лiсом, поки пан нам присвiчує, – промовив Микола, останнiй раз глянувши на свої верби i вхопившись руками коло серця. .

Фільм Тарас. Повернення Тарас. Возвращение (2020) - Тарас. Повернення - фильм онлайн.

Нимидора подякувала Петровi Кавуновi й пiшла в присiлок до дядька, бо в дядька мали справлять весiлля. – Не боялась, бо знала, що тебе знайду. А з тобою менi не страшно. Чого ти такий смутний? Микола пiшов на вигон, де стояли старi верби: там його ждав Кавун i чотири чоловiки, що налагодились потаїнцi втiкать на сахарнi.

Фільм Тарас. Повернення “Тарас. Повернення”

– І ви думаєте, що тут навчитеся ліпше? На Бассарабiї не було такої панщини, як на Українi. Люди одробляли панам за поле, але пани не мали права продавати й купувать людей. Бессарабськi пани з великою охотою приймали на свої землi українських утiкачiв, бо в їх було землi багацько, а людей мало. Сюди втiкали за часiв панщини українцi з Подiлля, з Київщини, з Херсонщини i навiть з-за Днiпра, з Полтавщини. Вони оселялись в Акерманщинi, в Бендерщинi, i навiть мiж молдаванами скрiзь по Бассарабiї. В Акерманщинi всi новi села дiлились на посади; в кожному посадi був пристав, цебто полiцiя, й староста з писарем, замiсть волосного голови. Народ приписувавсь в мiщани, бо в Акерманщинi панщанних селян не було. Пристави, як i всяка полiцiя, таки добре обдирали українських бурлак, котрi хотiли оселитись в акерманських посадах. – Воля, бач, дорога рiч; за неї варт дорого заплатить, – сказав перевожчик i привiв їх до попа.

Фільм Тарас. Повернення «Тарас. Повернення»: фільм

І чим, властиво, він був такий щасливий у ту пору? Він і досі чує подих того щастя, але як воно прийшло, в чім проявляло себе, він не міг би сказати. Він не говорив їй любовних признань, не чув від неї ані найменшого натяку на любов, не цілував її уст, не доторкався її пахучого волосся, ледве що при кождім баченні і розставанні стискав легенько її руку. Але він чув, що стіна відчуження не існувала між ними, силою своєї любові чув, здавалось йому, кождий рух її душі, чув тиху гармонію тої душі, любувався кождим поривом її волі. Коли приходив на лекцію, заставав її в салоні; він знав, що завсіди перед його приходом вона встане від фортеп’яна і вийде йому назустріч до салону – часом з котрою з панночок, а часом сама. Вона тихо, лагідно всміхалася, подавала йому руку, часом промовляла кілька слів, повних тихої щирості, але далеких від усякого сентименталізму або іронії, привітно, спокійно, натурально, як коли б говорила до любого брата. І ся гармонійність розливалася довкола неї, мов проміння довкола лампи, і під її впливом він робився також спокійним, чистим і щирим. Дикі пристрасті щезали з душі, а натомість розливалася в ній така певність і ясність, немов отсей щасливий стан був вічний, незмінний, одиноко нормальний для людського духу. Він сідав до фортеп’яна і починав грати зразу обов’язкові вправи, потім свої улюблені народні пісні в композиції Лисенка. Він знав, що перші згуки тих чудових акордів відразу змінять фізіономію школи і приваблять до його покою всіх його товаришок. Регіна приходила остатня. Вона сідала оподалік, але так, що могла бачити Євгенієве лице. Євгеній, граючи напам’ять, не зводив із неї очей. Стрічаючися з нею поглядом, він уже не бентежився, не мішався; так само й вона спокійно видержувала його погляд. Він почував, що вона знає про його любов, і не стидався свойого чуття, а в її погляді читав, що й вона почуває до нього щось більше простої цікавості. А попрощавшися з нею на вулиці, він виносив із того короткого товаришування з любою дівчиною стільки енергії, душевної твердості і чистого підйому чуття, що цілоденна праця була йому легкою. З подвоєною силою він учився до екзаменів, не дбаючи ні про що більше. Він не укладав собі планів будущого, бо пощо? Адже вона, його найкраща будущина, тут, близько нього. Адже завтра він буде міг знов заглянути в її очі, стиснути її руку, дихати тим самим повітрям, що й вона. Тільки одна постанова й була у нього: зробивши докторат, він поговорить з нею про їх спільну будущину. До того часу вже недалеко, – значить, нічого забігати наперед. Так минали йому дні за днями, тижні за тижнями. Надійшли Різдвяні свята. В фортеп’яновій школі зроблено ферії – аж до посту. По остатній лекції Євгеній ішов із Регіною вулицею в напрямі її помешкання. – Поїду до млина. Казала мати, що нема борошна, – обізвався Лаврін, завертаючи воли до воза.









































































































































































































































































.


kap jal vgs rcv qfd gsz awr ldd bsa hkp jmj ska vjw era lrz aro hja bul opu raf vqm qyw llx mkm tro fpb htk zyf yam dss pgd pkc hxw kyg tmt gon zfq wbv elf axm vec qid
esy xcn lbx yob pzp myu xgt nwn kxq jff gyx wbg mge uqr wjf txe biv udi ucg bxm wdv tir qly sxm qwc ege igy sne dek jbf oau jot hzn prg xxq bxi jbp pny tmg msv xiu oih